Київ офіційно застеріг Варшаву від односторонніх ескалаційних кроків на тлі розгляду в польському Сеймі законопроєкту, який передбачає внесення змін до закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий закликав польську сторону до розсудливості та виваженості, наголосивши, що чутливі історичні питання потребують фахового діалогу на засадах взаємної поваги, а не використання в політичній риториці.
Як повідомив Тихий, Україна уважно стежить за перебігом розгляду законопроєкту, який, зокрема, передбачає кримінальну відповідальність за публічне пропагування ідеології Організації українських націоналістів (фракції Бандери) та Української повстанської армії. Документ також посилює покарання за незаконний перетин державного кордону. За задумом авторів, це має запобігти поширенню, на їхню думку, неправдивих тверджень про події, пов'язані з Волинською трагедією.
Речник МЗС наголосив, що для України Польща була та залишається стратегічним партнером у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці та міжлюдських зв'язках. Він висловив вдячність польському народу за підтримку, надану з 2022 року. Водночас Тихий закликав Варшаву не використовувати історичні теми в політичній риториці та не вдаватися до нових ескалаційних кроків.
«Закликаємо польську сторону до розсудливості та виваженості. Для України Польща була та залишається стратегічним партнером у протидії російській агресії, європейській інтеграції, економічній співпраці, міжлюдських зв'язках та інших сферах. Ми вдячні Польщі та польському народу за надану з 2022 року підтримку», — наголосив Тихий.
Він також додав, що Київ не хоче подальшого загострення українсько-польських відносин та розраховує на аналогічний підхід з боку свого союзника. За словами речника, усі рішення повинні базуватися на стратегічній важливості українсько-польського партнерства, а не ситуативних електоральних здобутках. Тихий застеріг польську сторону від однобоких ескалаційних кроків.
Україна пропонує Варшаві зосередитися на конкретних зусиллях для зниження напруги, зокрема тих, які обговорювалися під час нещодавньої зустрічі на міністерському рівні. У центрі уваги сторін має бути залучення існуючих двосторонніх механізмів та інструментів, максимальне використання дипломатичного інструментарію та активізація фахового історичного діалогу в межах Польсько-українського Конгресу істориків.
«Переконані, що Україна та Польща приречені на добросусідство заради захисту нашої незалежності, свободи та безпеки від спільного ворога у Москві», — підсумував речник МЗС.
У польському Сеймі відбулося перше читання президентського законопроєкту, який пропонує доповнити Кримінальний кодекс нормою, що прирівнює публічне пропагування ідеології ОУН і УПА до пропагування нацистської, комуністичної та фашистської ідеологій. За такі дії передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років. Документ також уточнює положення закону про Інститут національної пам'яті щодо злочинів, скоєних членами та співробітниками ОУН (фракції Бандери), УПА та інших українських формувань, які, як зазначено в проєкті, співпрацювали з Третім Рейхом.
Під час дебатів депутати від різних політичних сил висловили суперечливі позиції. Представники правих партій заявляли про необхідність захисту історичної пам'яті Польщі та жорсткішого реагування на пропагування ідеології ОУН і УПА, неодноразово згадуючи Волинську трагедію та використовуючи термін «бандеризм». Натомість частина парламентарів наголосила, що історичні питання не повинні шкодити сучасним польсько-українським відносинам, і закликала підтримувати Україну в умовах російської агресії, одночасно продовжуючи історичний діалог.
Після першого читання законопроєкт буде направлений на подальший розгляд у парламентських комісіях. Остаточне рішення щодо його ухвалення Сейм ухвалить після завершення законодавчої процедури. Раніше глава Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв'ю попередив, що Польща готує низку «незрілих ескалаційних кроків».
