Буряк

Середа, 4 листопада 2026Не просто що сталося. Що це змінює.

Пошук

Новини 4 хв читання Автор:

ДПСУ не фіксувала активності ретрансляторів у Білорусі за тиждень

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявив, що за минулий тиждень активності білоруських ретрансляторів для російських дронів не зафіксовано, однак загроза з боку Білорусі не зникла.

ДПСУ не фіксувала активності ретрансляторів у Білорусі за тиждень
© rbc.ua

Державна прикордонна служба України повідомила, що за минулий тиждень жодної активності білоруських ретрансляторів, які підсилюють сигнал для російських ударних дронів, не зафіксовано. Про це заявив речник відомства Андрій Демченко. Водночас, за його словами, загроза з Білорусі під впливом Кремля залишається актуальною, і прикордонники не знімають її з порядку денного.

Демченко також нагадав, що раніше він казав про періодичне перемикання ретрансляторів у Білорусі. Це означає, що активність може з’являтися й зникати без попереджень, тож відсутність сигналів за один тиждень не є підставою вважати ситуацію безпечною. Нині на українському кордоні не помітили ні нарощування ворожих сил, ні концентрації військ, техніки чи особового складу на білоруському боці. За даними прикордонників, безпосередньої ознаки загострення на кордоні наразі немає.

Інші представники влади та військові оцінюють ситуацію інакше. Військовий радник Сергій «Плоть» Бескрестнов припускає, що Росія й досі використовує білоруські ретранслятори, тобто їхня роль у системі ударів не втрачена. Голова Головного управління розвідки Олег Іващенко, у свою чергу, підтвердив, що роботу ретрансляторів у Білорусі відновили. За його словами, Україна має можливості знищувати такі ретранслятори, і ця спроможність є частиною відповіді на загрозу.

Ретранслятори мають конкретну функцію в ударах: вони посилюють сигнал, що дає змогу керувати дронами на великій відстані та зберігати їхню роботу в потрібному напрямку. Саме тому навіть періодичне включення таких станцій на території сусідньої держави є предметом пильної уваги військових і розвідки. Прикордонне відомство при цьому підкреслює, що йдеться про загрозу, яка формується під впливом Кремля, а не про самостійні дії білоруської сторони.

Контекст цих заяв пов’язаний зі зміною тактики російських атак. За даними, які наводяться в матеріалах, у 2026 році Росія перейшла від поршневих дронів типу «Шахед» до реактивних моделей. Дані Повітряних сил свідчать, що в червні було зафіксовано близько 350 реактивних дронів, а у вересні їх кількість сягнула 3500, тобто зростання відбулося майже в десять разів за три місяці. Холодна погода може обмежувати використання реактивних дронів, однак експерти вважають такий чинник ненадійним, тож на нього не варто покладатися. Очікується, що противник застосовуватиме обидва типи дронів разом, поєднуючи старі та нові моделі в одних атаках.

Серед реактивних моделей згадуються «Геран-3» з китайським турбореактивним двигуном і дальністю до 1000 кілометрів, «Геран-4» із дальністю до 770 кілометрів і бойовою частиною 90 кілограмів, «Геран-5» з крейсерською швидкістю близько 600 кілометрів на годину та дальністю близько 950 кілометрів, а також реактивний «Бандирол S8000» із дальністю близько 500 кілометрів. Такі дальності означають, що ураження цілей можливе з великої відстані від лінії фронту, тому роль ретрансляторів у налаштуванні та керуванні ударами може мати значення.

Невідомо, чи будуть ретранслятори знову ввімкнені. Саме це питання залишається головною невизначеністю в оцінках ситуації на північному кордоні України, адже ні прикордонники, ні розвідка не можуть з упевненістю передбачити, коли і в який спосіб активність з’явиться знову.

8Перегляди

Гліб Черненко

Автор

Аналітик

Гліб Черненко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Буряк відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.